Дайджест
освітньої реформи
№1
12 червня 2018
Зарахування дітей до першого класу
ДО НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ДІТЕЙ ЗАРАХОВУЮТЬ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ
Новий порядок передбачає неупереджене зарахування у перші класи без конкурсу.
Якщо бажаючих вступити до "не своєї" школи багато і там є вільні приміщення та ресурси, керівництво може прийняти рішення про утворення додаткового класу.
Місяць тому Міністерство освіти і науки України(МОН) узгодило з Міністерством Юстиції новий порядок зарахування дітей до перших класів.

На першому вступному етапі, що тривав до 31 травня, батьки подавали заяви про зарахування до найближчої школи. Першочергово також зараховували братів і сестер тих, хто вже вчиться в школі, дітей працівників навчального закладу, а також випускників садочка цього закладу.

З метою зарахування усіх дітей, керівники шкіл повинні раціонально використати наявні приміщення або ініціювати перед органом управління відкриття додаткового класу, внесення змін в освітній процес та вивільнення приміщень, що використовуються не за призначенням.

Можливий випадок, коли після цих заходів кількість дітей, які мають право на першочерговий вступ, перевищить спроможність школи. Тоді орган, що управляє школою, невідкладно має запропонувати на вибір батьків перелік шкіл, максимально доступних і наближених до місця їх проживання і сприяти зарахуванню.

Якщо у школі ще є вільні місця, то може бути оголошений другий вступний етап. До 15 червня включно на вільні місця зараховуються діти, які не проживають на території обслуговування цього закладу. При цьому, якщо дітей більше ніж місць, то зарахування відбувається за результатами відкритого жеребкування, яке проводиться з 5 по 10 червня. На нього можуть прийти батьки дітей, які претендують на вільні місця, або уповноважені ними особи, а також журналісти і представники громадських організацій.

Якщо бажаючих вступити до "не своєї" школи багато і там є вільні приміщення та ресурси, керівництво може прийняти рішення про утворення додаткового класу. При зарахуванні до нього теж можуть використовувати жеребкування.

Після 15 червня зарахування на вільні місця буде проводитися для дітей, які мають право на першочерговий вступ, а впродовж навчального року – у порядку надходження заяв про зарахування.

Документом також визначено механізми зарахування школярів до гімназій та ліцеїв. Нагадаємо, згідно концепції Нової української школи, гімназією будуть називатися 5-9 класи, а ліцеєм - 10-12 класи.

Ознайомитися з остаточним варіантом Порядку та роз'ясненням до нього можна за посиланням.

Крім того, раніше на сайті МОН було розміщено відповіді на найпоширеніші питання щодо Порядку зарахування дітей у 1-й клас.
Головна новація нового порядку зарахування – скасувати проведення будь-яких конкурсів у перші класи та забезпечити принцип "територіальної доступності шкіл". Найбільше нарікань з боку батьків було через розподіл територій. Проте це питання є виключною зоною відповідальності місцевих органів влади. На запит батьків МОН надавало роз'яснення щодо переліку документів, якими можна підтвердити факт проживання дитини на території обслуговування школи. Зараз МОН збирає дані щодо результатів зарахування, буде їх аналізувати та напрацьовувати пропозиції по вдосконаленню порядку зарахування.
Тетяна Голубова
начальник управління інформаційної політики та комунікацій
Міністерства освіти і науки України
Нові правила зарахування до школи загострили велику кількість неосвітніх проблем. Це і недосконала система реєстрації місця проживання, що не дає можливості місцевій владі обрахувати потреби соціальної сфери. Це несплата податків, коли з орендарями не укладають договори і вони не можуть претендувати на місця у школі поруч з будинком. Це невиконання місцевої влади своїх зобов'язань щодо будівництва об'єктів соціальної сфери. Проте, саме реформа освіти підштовхне швидше вирішити ці питання.
Олена Бондаренко
співголова Громадської організації
«Батьки SOS»
Найчастіші проблеми при вступі у перший клас у 2018 році

1. Будинок не закріплено за жодною школою.Часто нові будинки ще навіть не нанесені на карту. На звернення батьків управління освіти реагували швидко і включали будинок в територію обслуговування закладу.

2. Будинок закріплювали не за найближчою школою.
Закріплення мало логічне пояснення. В густонаселених районах, де дітьми з однієї висотки можна заповнити усю школу, будинок по один бік школи міг бути закріплений за цією школою, а по інший бік - вже за іншою. У старих районах міста інша проблема – у радіусі кількох кілометрів від школи не можна назбирати один клас. Звісно, це все можна пояснити батькам і вони зрозуміють.

3. Відсутність у Наказі МОН переліку документів, які підтверджують місце проживання. Цей список був розроблений, до нього увійшли всі документи, що надаються на підтвердження місця проживання і згадуються у бодай якихось нормативних актах. На вимогу офісу Уповноваженої з прав людини цей список був вилучений, тож адміністрації шкіл іноді на власний розсуд трактували - підходить їм той чи інший документ.

4. Саботування змін. Наприклад, у Кам'янському Дніпропетровської області вирішили цього року не змінювати правила вступу до шкіл. До перших класів гімназій і ліцеїв проводили конкурсний відбір. У деяких школах намагалися відсіяти учнів іншими способами. Наприклад, через співбесіду з психологом чи запровадивши у всіх перших класах програми, навчання за якими неможливе без придбання батьками посібників і робочих зошитів. Так школи намагаються відсіяти неплатоспроможних батьків.

5. На закріпленій території мешкає більше дітей, ніж може прийняти школа. Це наслідки житлової забудови без забезпечення соціальної сфери. Про це всі знають вже багато років, але пошук школи для дитини був виключно проблемою батьків. Нині дитину зобов'язані забезпечити місцем у школі, наближеній до місця проживання. Тобто, це виключно проблема місцевої влади – де розмістити дітей. Хоч у приміщенні власної адміністрації.

Олена Бондаренко
співголова ГО
«Батьки SOS»
Новини
Анонси
Цифри реформи
Матеріал підготовлений в рамках всеукраїнського проекту «Медіа школа з Децентралізації. Курс-ІІ», який проводить Центр політичних студій та аналітики «Ейдос» за підтримки Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U–LEAD з вропою», яка фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.
Дайджест виготовлено за підтримки Міністерства освіти та науки України.

Адреса: м. Київ, 03150, вул. Ділова, 22б, 2 поверх (для листування – а/с 13 м. Київ, 01001)
Телефон: +38 (067) 506 8162
E-mail: office@cpsa.org.ua

Made on
Tilda