Дайджест
освітньої реформи
№5
16 серпня 2018
Новий стандарт початкової освіти
Новий стандрат початкової освіти
Уряд прийняв держстандарт початкової освіти, що визначає, чому навчатимуть дітей у початковій школі з 1 вересня 2018 року
Основна відмінність нового Стандарту – орієнтованість на здобуття учнями компетентностей, а не лише знань.
Затверджено Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуться першокласники з 1 вересня 2018 року. Відповідне рішення було прийнято на Урядом в рамках реформи освіти «Нова Українська Школа».

Основна відмінність нового Стандарту – орієнтованість на здобуття учнями компетентностей, а не лише знань.

Цей документ визначає ключові елементи – вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів – що визначають зміст освіти в початковій школі. Дитина має знати, вміти, розуміти після завершення чотирьох перших класів.

Головна ідея Нової української школи і нового Стандарту зокрема – навчання, побудоване на компетентностях. Закон «Про освіту» дає таке визначення компетентності: "динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність". Простими словами це – здатність використовувати знання і навички у своєму житті.

У цьому Стандарті передбачені ті ж самі компетентності, що й у законі:
  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність.

Над стандартом працювали 2 роки. Було використано досвід та найспішніші практики 7 країн – Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі. Крім того, використовували напрацювання та кращі практики української школи.

У стандарті визначено загальні та обов'язкові результати навчання за 9 галузями:
  • мовно-літературною:
  • математичною;
  • природничою;
  • технологічною;
  • інформатичною;
  • соціальною і здоров'язбережувальною;
  • фізкультурною;
  • громадянською та історичною;
  • мистецькою;

Обов'язкові результати показуватимуть, що дитина має вміти, знати, розуміти після кожного з 2 циклів навчання в початковій школі. Тобто після 2-го та 4-го класу. Світовий досвід свідчить, що дитина в ранньому віці розвивається стрибкоподібно, з огляду на це й передбачено окремі вимоги саме після таких циклів навчання. Адже дитина під час навчання на першому циклі початкової школи та другому має різні особливості розвиту, сприйняття інформації тощо.

У цьому документі міститься Базовий навчальний план – тобто кількість годин, відведена на вивчення тої чи іншої освітньої галузі в кожному класі початкової школи. У Стандарті є чотири Базових навчальних плани – для шкіл з українською мовою викладання, шкіл з навчанням мовою відповідного корінного народу або мовою національної меншини і відповідні навчальні плани для спеціальних закладів освіти чи груп.

У випадку Базового навчального плану для шкіл навчанням мовою відповідного корінного народу або мовою національної меншини – на 70 годин збільшено кількість годин мовно-літературної галузі, аби учні мали можливість вивчати свою рідну мову. Це частково зроблено за рахунок Природничої, Соціальної і здоров'язбережувальної, Громадянської та історичної і Технологічної освітніх галузей, оскільки граничне навантаження на учнів не має перевищити 20 годин на тиждень і 700 на рік.

Якщо в минулій версії Стандарту запроваджувалася інтеграція предметів, то в цій версії цієї однозначності немає. Повна або часткова нтеграція різних навчальних галузей виділена лише як бажана можливість. Варіанти ж інтеграції винесено на рівень освітніх програм.

Також у Стандарт закладено новий принцип оцінювання, зазначено, що обов'язкові результати навчання і компетентності мають використовуватись для:
  • організації постійного спостереження за навчальним поступом здобувача/здобувачки;
  • обговорення навчального поступу здобувача/здобувачки під час учительських зібрань для координування спільної роботи;
  • підсумкового, поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
  • підсумкового та поточного оцінювання.

Формувальне оцінювання – це "відстеження особистісного розвитку здобувача/здобувачки та хід набуття нею навчального досвіду і зазначених компетентностей". Тобто оцінювати мають поступ дитини, а не її відповідність певному ідеалу (тобто точкою видліку мають бути саме результати кожної окремої дитини).

У 1-2 класах передбачаєтсья виключно такий вид оцінювання, а в 3-4 класах до нього додається підсумкове і поточне. У минулій версії Стандарту в загальній частині описувались принципи, на яких базується початкова освіта: цінність дитинства, радість від пізнання нового, принципи здоров'я та безпеки.

Крім того, у 2017/2018 навчальному році 100 українських шкіл пілотуютьновий Державний стандарт початкової загальної освіти.

За Державним стандартом початкової освіти першокласники почнуть навчатись з 1 вересня 2018 року. Стандарт базової школи має стартувати з 1 вересня 2022 року, а стандарт старшої школи – з 1 вересня 2027 року

Зараз ми нарікаємо на проблеми з академічною доброчесністю у вищій освіті. Однак, якщо ми не закладатимемо основи поваги до інтелектуальної власності в школі, вирішити це питання у вищій освіті не вдасться. Якщо ми пропагуємо в школі сприйняття списування як допомоги, а не крадіжки, ми не можемо очікувати інших результатів. Тому погляньте, в цьому стандарті закладено загальний результат навчання «Дотримується норм правової взаємодії». В обов'язкових результатах навчання це розшивається у конкретніші вимоги. Так, після 2-го класу дитина має «визначати авторство власних робіт. Виявляти повагу до авторства інших осіб». А після 4-го класу дитина має вміти дотримуватися елементарних правил використання власних і чужих творів.
Лілія Гриневич
Міністр освіти і науки України
Ми тікали від знань, і нас за це критикували. А нам важливо було просто по-іншому розставити акценти й підпорядкувати знання вмінням: знання – щоб чогось навчитися. Бо знання без уміння – це мертвий вантаж, який нікому не потрібний.
Роман Шаян
Співавтор Стандарту початкової освіти


Анонси
Матеріал підготовлений в рамках всеукраїнського проекту «Медіа школа з Децентралізації. Курс-ІІ», який проводить Центр політичних студій та аналітики «Ейдос» за підтримки Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U–LEAD з вропою», яка фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.
Дайджест виготовлено за підтримки Міністерства освіти та науки України.

Адреса: Київ, 03150, вул. Ділова, 22б, 2 поверх
Для листування: а/с 13, Київ - 01001
Телефон: +38 (067) 506 8162
E-mail: office@cpsa.org.ua

Made on
Tilda